.RU

Логіка і методологія - часть 3

Такий же розподіл я застосовую до меншого засновку. Діалектика і будь-яка наука приводять до однакового наслідку, а саме: погодження висновку. Я заперечую однакові складові частини і припускаю неоднакові, тому- що з метою такого узгодження досліджуються і певність в істинності антецедента і правильності логічного виведення, яке було сказано вище. Якщо розглядається предмет, наприклад, фізика, то наука вказує на істинність антецедента, діалектика ж показує правильність логічного виведення, або правомірну форму силогізму, так що окремі частини погоджуються лише частково, та не тільки окремі частини. З цього не випливає, що діалектика не відрізняється від фізики або від будь-якого Іншого мистецтва. Крім того, оскільки діалектика має справу з властивою їй матерією, то, звичайно, досліджує свої поняття і на антецедент вказує лише саме логічне виведення. Вже цього самого досить, щоб вона була самостійним мистецтвом, відмінним від інших. Звичайно, будуть такі, які твердитимуть, що тут мова йде не про теоретичну, а про практичну діалектику, але мені здається, що цього не слід говорити. Бо практична діалектика лише утворює силогізм, теоретична ж вказує, яким чином його слід утворити, або яким чином він був утворений. /17/

Розділ третій

ПИТАННЮ, ЧИ ГІДНА ЛОГІКА НАЗИВАТИСЬ НАУКОЮ, ПЕРЕДУЄ РОЗВІДКА ПРО ВИЗНАЧЕННЯ І ПОДІЛ НАУКИ ВЗАГАЛІ

Вже в попередньому розділі було зазначено, що ми дали визначення мистецтва взагалі, яке відповідає всім галузям знань. Проте воно може поділятись на мистецтво наукове, тобто на таке, яке філософи удостоюють назви науки, і таке, яке звичайно називають мистецтвом. Але слово «наука» не всі вживають в однаковому розумінні. Неосвічені люди називають наукою будь-яке знання і кажуть, що знають те, що бачать, до чого торкаються або сприймають будь-яким іншим відчуттям. У філософів же наукою зветься не яке завгодно знання, але лише таке, яке породжується доказовим категоричним силогізмом. Бо правильним, за визначенням, є лише той висновок, що доводиться через категоричний силогізм, який ми вже описали.\37\

Але при такому вживанні слово «наука» знав сприймається філософами у двоякому розумінні, бо іноді береться як знання, що дається одним висновком, а іноді як вся наука чи мистецтво у цілому, яке робить певними численні поняття через категоричний силогізм, і всі ці численні знання, хоч трактують про одну річ і всі прагнуть до однієї мети, всі звуться однією наукою, як ми сказали, визначаючи мистецтво.

Крім того, слід зауважити, що наукою називаються не дише такі створені самим інтелектом знання, але й той навик, який схиляє податливий інтелект до створення цих знань. Звичайно, коли філософи сперечаються про мистецтво чи науку, то розуміють не діяльність, а саме цей розумовий інтелектуальний навик, який ми тут теж повинні мати на увазі.

Отже, прийнята в останньому розумінні наука визначається так: «Наукою називається споглядальний навик, що примушує нас непохитно і безперечно погодитись з необхідними причиново обгрунтованими висновками». Проте я не знаю, чому додають «споглядальний навик», коли всіма був прийнятий поділ наук на практичні і споглядальні, хіба що він розглядається тут у цілому. Якщо наука є «споглядальним навиком», тоді «е буде жодної практичної науки. Це визначання легко зрозуміти, якщо поновити у пам’яті те, що доведено /17зв./ вже у кн. IV, розд. 15 і 16. Таке визначення науки входить до складу вже визначеного мистецтва, бо вона є сукупність багатьох понять, але відрізняється від деяких мистецтв. Бо не всі враховують необхідні висновки і не всі користуються доказовим силогізмом, який пояснює предмет, беручи до уваги причини.

Звідси робиться неправильний висновок, що дехто хоче розуміти під назвою науки лише споглядальні науки і мистецтва, тоді як характеристика науки не вимагає, щоб вона була споглядальною, але щоб це був навик, спрямований до узгодження з необхідними причиново обгрунтованими висновками. Але, як буде доведено далі, ця риса властива як споглядальним, так і практичним наукам. Які ж саме мистецтва не заслуговують на назву науки, з’ясуєш з того самого визначення. Ті [мистецтва], яким це визначення науки не підходить, очевидно, не були науками.

Але, крім того, треба підкреслити такі відмінності: метою Науки є пізнання або дія, метою ж мистецтва — створення твору, наука ж не творить того, про що вчить, але або, звичайно, споглядає, якщо вона є споглядальна, або навчає, якщо вона практична. Фізика не створює світ, але вивчає його. Діалектика також не породжує розум, але робить його досконалішим, проте, не так, як мистецтво, що не є наукою. \38\ Наприклад, мистецтво суднобудування створює корабель, хоч не є наукою.

По-друге, наука має справу з незмінним, тому вона вміло розглядає речі, а предмети мистецтва є змінними. Отже, мистецтво не є творчою наукою, бо воли художиик — чи ремісник для доведення показує контури чи пропорції якоїсь будівлі, він робитиме це не силою свого мистецтва, але з допомогою іншої науки, наприклад, математики, якій підпорядковані майже всі творчі науки.

Та не лише практичні [мистецтва], які служать для тренування тіла, ти не назвеш науками, але й ті, що мають відношення до душі, не всі гідиі цієї назви. Бо ні риторика, ні поетика не мають справи з тим, що є, а лише дають настанови про те, що може бути. Звідси небезпідставно постає питання також про діалектику, яке ми розв’яжемо у наступному розділі. /18/

Науки поділяються майже так само, як було поділено мистецтво взагалі, але не в усьому вони являють собою певний вид мистецтва у вужчому розумінні. Коли вони поділяються за характерам матерії, яку досліджують, то одні з них є словесними (якщо діалектика дійсно є наука у прямому розумінні), інші — реальними, як фізика, метафізика й інші. А за характером своєї найближчої мети одні є споглядальними, і таких найбільше, інші практичні, як етика і діалектика, але практичні науки не можуть поділятись на розумові і творчі, бо згадані творчі науки не йдуть шляхом розумового доведення, також і за своїм значенням одні з них вищі, інші — нижчі, залежно від предметів, якими вони займаються, а ці предмети можуть бути більш важливими і менш важливими. І цей поділ найбільш поширений і раціональний, бо до одних додається слово «софія» [мудрість], а інші просто звуться науками. Мудрість Арістотелем визначається так: «Споглядальна здатність, що схиляє розум до погодження з необхідними висновами, обгрунтованими початковими і кінцевими причинами».

Це визначення відрізняється від попереднього визначення науки лише тим, що в ньому сказано, що висновки мудрості обґрунтовуються початковими і кінцевими причинами, отже, мудрість відрізняється від науки тим, що перша не користується для доведення незначними підставами, але доводить щось, беручи не будь-які причини, а найвищі, такими є метафізика і теологія; наука ж притягає для доведення будь-які причини.

Звідси будь-яка мудрість є одночасно наукою, але не кожна наука є мудрістю, подібно до того, як кожна наука є також мистецтвом, але не кожне мистецтво є наукою, бо \39\ мицистецтво стосовно науки і наука стосовно мудрості є поняттями родовими. Нам лишилося ще з’ясувати поставлене питання: чи гідне мистецтво логіки називатись наукою у власному розумінні цього слова і у тому розумінні, як ми тут визначили. /18зв./

Розділ четвертий

ВСТАНОВЛЮЄТЬСЯ, ЩО ЛОГІКА Є НАУКОЮ У ПРЯМОМУ РОЗУМІННІ СЛОВА, Й ВІДКИДАЮТЬСЯ АРГУМЕНТИ ПРОТИВНИКІВ У ЦЬОМУ ПИТАННІ

Спочатку слід зауважити, що розглядається питання не про невизначену діалектику, тобто чи то про теоретичну, чи то практичну, а мова йде лише про теоретичну діалектику, бо є вчені, які виключають її з роаділу наук. Такої думки дотримуються багато нових авторів, а з античних заперечували, що діалектика є частиною філософії Фемістій 2, Аммоній Олександрійський 3, йоанн Філопон, олександрійський граматик 4.

Вони виходять з таких підстав. * По-перше, безглуздо досліджувати науку і водночас метод пізнання, як це підказує здоровий глузд і чому вчить Арістотель («Метафізика», кн. II, розд. 3). Крім того, якщо діалектика є наукою, то досліджувати, користуючись самою діалектикою, означає досліджувати й її метод, тому що діалектика є методом пізнання і необхідна для дослідження інших наук, отже, далі стверджується таке: наука, щоб збагачуватись, повинна спочатку мати метод для свого збагачення, отже, діалектика або є наука, або не є. Якщо не наука, то даремно доводити, що вона є наукою, якщо ж є, то вона шукає іншого методу пізнання, інакше вона збагачуватиметься незалежно від себе. Крім того, знаряддя звичайно не буває однакової природи з роботою, для виконання якої воно вживається. Різці й інші знаряддя скульптора не є статуєю, а пензель художника не є картиною. Але діалектика є знаряддям наук і нею користуються всі науки для пошуків істини у межах своєї матерії, отже, сама вона не є наукою.

* [Перше] заперечення тези, [З’ясовуються] закиди.

Інша підстава є та, що наука має справу з речами необхідними й незмінними. Діалектика ж досліджує вірогідне й подає настанови щодо способу ведення диспуту, виходячи з можливого, як вчить Арістотель («Топіка», кн. І і «Метафі\40\зика», кн. III) через що Клітомах 5, як кажуть, логіку, зважаючи на несталість її матерії, порівняв з місяцем, отже, й т. д. Проте тим, хто це заперечує, ми кажемо тут, що теоретична діалектика є справжня наука у прямому розумінні слова. /19/


konferenciya-a.html
konferenciya-rossiya-energeticheskaya-sverhderzhava-stranica-2.html
konferenciya-rossiya-energeticheskaya-sverhderzhava-stranica-7.html
konfeti.html
konflikt-i-konfliktnaya-situaciya.html
konflikt-v-kivu.html
  • vospitanie.bystrickaya.ru/zavet-grech-diaqhkh-v-lxx-perevodit-evr-b.html
  • laboratornaya.bystrickaya.ru/puti-voshozhdeniya-sovetskij-narod-rukovodimij-kommunisticheskoj-partiej-dobilsya-v-proshedshem-1952-godu-novih.html
  • doklad.bystrickaya.ru/uchebno-metodicheskij-kompleks-po-novoj-istorii-stran-azii-i-afriki-dlya-fakulteta-bashkirskoj-filologii-sostavitel-k-i-n-docent.html
  • student.bystrickaya.ru/15052010vlastinet-zaporozhe-ukrainamir-vosstanavlivaetsya-posle-krizisa-a-rossiya.html
  • crib.bystrickaya.ru/internet-strahovanie-chast-4.html
  • znaniya.bystrickaya.ru/razvitie-avtomatiki-telemehaniki-i-svyazi-na-zheleznih-dorogah.html
  • crib.bystrickaya.ru/hudozhestvennaya-kultura-goroda-i-hudozhestvennie-muzei.html
  • letter.bystrickaya.ru/metodika-formirovaniya-professionalnoj-gotovnosti-prepodavatelya-kolledzha-iskusstv-k-koncertno-prosvetitelskoj-rabote-stranica-7.html
  • thescience.bystrickaya.ru/informacionnij-byulleten-administracii-sankt-peterburga-25-676-5-iyulya-2010-g-stranica-6.html
  • shkola.bystrickaya.ru/teoriya-socialnogo-naucheniya-2.html
  • paragraf.bystrickaya.ru/zagolovok-obladatelem-zolotoj-palmovoj-vetvi-v-kanne-stal-film-belaya-povyazka-2-chasti.html
  • student.bystrickaya.ru/211-obshee-opisanie-sistemi-metodicheskie-ukazaniya-informacionnaya-tehnologiya-kompleks-standartov-i-rukovodyashih.html
  • write.bystrickaya.ru/everstova-marina-konstantinovna-zakon-ob-obrazovanii-rf.html
  • student.bystrickaya.ru/121059-rossiya-g-moskva-ul-bryanskaya-d-5-informaciya-soderzhashayasya-v-nastoyashem-ezhekvartalnom-otchete-podlezhit-raskritiyu-v-sootvetstvii-s-zakonodatelstvom-rossijskoj-federacii-o-cennih-bumagah.html
  • laboratornaya.bystrickaya.ru/rabochaya-programma-po-discipline-matematika-dlya-specialnostej-140203-relejnaya-zashita-i-avtomatizaciya-elektroenergeticheskih-sistem-stranica-12.html
  • literatura.bystrickaya.ru/s-e-prokofev-zamestitel-rukovoditelya-federalnogo-kaznachejstva.html
  • predmet.bystrickaya.ru/snova-za-gorizont-trimaran-briz-40-voprosi-teorii-parusnih-sudov-53.html
  • uchitel.bystrickaya.ru/prostejshie-programmi-na-yazike-s.html
  • tests.bystrickaya.ru/m-veber-idealnaya-byurokratiya.html
  • exchangerate.bystrickaya.ru/m-r-safiullin-ministr-ekonomiki-respubliki-tatarstan-stranica-7.html
  • reading.bystrickaya.ru/metodicheskie-rekomendacii-k-vipolneniyu-kursovoj-raboti-po-discipline-credstva-i-metodi-diagnostiki-visokovoltnogo-oborudovaniya.html
  • tests.bystrickaya.ru/leksiko-frazeologicheskie-biblejskie-reminiscencii-v-poezii-a-bloka-chast-7.html
  • turn.bystrickaya.ru/plan-po-patrioticheskomu-vospitaniyu-na-2009-2010-uchebnij-god-v-mou-osnovnaya-obsheobrazovatelnaya-shkola-1-im-babakina-g-o-g-novocheboksarska-chuvashskoj-respubliki.html
  • literature.bystrickaya.ru/e-r-sukiasyana-dlya-uchastnikov-soveshaniya-71-s.html
  • lektsiya.bystrickaya.ru/pravila-priema-v-voenno-kosmicheskuyu-akademiyu.html
  • teacher.bystrickaya.ru/fokus-gruppi-analiz-modelej-uchastiya-detej-v-processah-prinyatiya-reshenij-po-voprosam-zatragivayushim-interesi-rebenka.html
  • crib.bystrickaya.ru/gosudarstvennij-universitet-visshaya-shkola-ekonomiki-gu-vshe-sociologiya-i-obshestvo-puti-vzaimodejstviya.html
  • student.bystrickaya.ru/-3-ashomyakov-lyubov-i-poznanie-tochnost-nauki-strogost-filosofii-i-mudrost-religii.html
  • uchebnik.bystrickaya.ru/uchebno-metodicheskij-kompleks-disciplini-osnovi-psihoterapii.html
  • college.bystrickaya.ru/26-teoriya-s-sismondi-i-ego-proekt-reformirovaniya-kapitalizma-shpargalka-po-istorii-ekonomicheskih-uchenij-hozyajstvo.html
  • otsenki.bystrickaya.ru/s-64-s-92-rabochaya-programma-1a-klassa-poyasnitelnaya-zapiska.html
  • write.bystrickaya.ru/gerus-yu-i-uchitel-logoped-mdou-93rol-psihoterapevticheskoj-raboti-v-vospitanii-lichnosti-rebenka-styazhelimi-narusheniyami-rechi.html
  • shpargalka.bystrickaya.ru/urok-po-teme-vulkani-zemli.html
  • literature.bystrickaya.ru/beseda-trinadcataya-soyuz-kinematografistov-sssr-byuro-propagandi-sovetskogo-kinoiskusstva-moskva-1975-g.html
  • urok.bystrickaya.ru/primernaya-shema-samoanaliza-studenta-po-itogam-provedennoj-raboti-urok-vneklassnoe-mropriyatie.html
  • © bystrickaya.ru
    Мобильный рефератник - для мобильных людей.